Грудне вигодовування через два роки: Чому суспільство все ще засуджує природний процес?
Нещодавня історія з Румером Віллісом та її дворічною донькою Люттою спричинила ще один приплив дискусій щодо грудного вигодовування. Фотографії та відео, де актриса демонструє зручні вбрання для годування, супроводжувалася хвилею коментарів – від захопленого до засудження. І, як не дивно, найбільше здивувало позитивну реакцію багатьох. Дійсно, в нашому суспільстві, здається, будь -який крок матері, що виходить за рамки загальноприйнятих норм, критикується.
Я, як мати трьох дітей, знаю це з перших вуст. Мій власний досвід годування груддю супроводжувався не лише радістю та близькістю з дітьми, але й постійним відчуттям, що я роблю щось “не так”. Лікарі давали суперечливі поради, незнайомці висловили свою «цінну» думку, а соціальні мережі помножили ефект, створивши ілюзію, що існував лише один «правильний» метод материнства.
І тому, через роки, я знову опиняюся в епіцентрі цієї дискусії, але вже в ролі спостерігача. Історія Румера Вілліса змушує нас думати: чому ми, суспільство, так болісно реагуємо на природні процеси, пов’язані з материнством? Чому грудне вигодовування через два роки викликає більше питань, ніж, наприклад, відмова від нього в більш ранньому віці?
Від біології до соціальних конструкцій
З точки зору біології, грудне вигодовування – це не просто спосіб годування дитини, це потужний інструмент для зміцнення імунітету, розвитку мозку та формування емоційного зв’язку між матір’ю та дитиною. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує продовжувати грудне вигодовування до 2 років і старше, підкреслюючи його користь для здоров’я дитини.
Однак у нашому суспільстві годування груддю часто розглядається через призму соціальних конструкцій, моральних оцінок та застарілих ідей. Ми створили невидимі правила, які визначають, коли і як довго ви можете годувати груддю дитину, і будь -яке відхилення від цих правил викликає осуд.
Чомусь ми готові прийняти відмову від грудного вигодовування з будь-якої причини молока, проблеми зі здоров’ям матері, незручності, відсутності часу. Але продовження грудного вигодовування через два роки сприймається як щось “непристойне”, “ненормальне”, “занадто довго”.
Чому ми засуджуємо?
Для такого осуду може бути кілька причин:
- Сексуалізація материнства: У нашому суспільстві материнство часто асоціюється із сексуальністю, і годування груддю може сприйматися як відвертий вчинок, який порушує соціальні норми пристойності.
- Страх “незрілих” матерів: Деякі люди можуть припустити, що продовження грудного вигодовування через два роки свідчить про незрілість матері, її нездатність дозволити дитині та перейти до наступного етапу розвитку.
- Нерозуміння біологічних процесів: Багато людей просто не знають, що грудне вигодовування – це не лише спосіб харчування, але й спосіб емоційної підтримки, який може бути корисним для дитини навіть після того, як він навчився їсти жорстку їжу.
- Високі стереотипи: Наше суспільство все ще впливає на старі ідеї про те, якою має бути “добра мати”. Ці ідеї часто базуються на застарілих стереотипах і не враховують індивідуальні характеристики кожної родини.
Мій особистий досвід та спостереження
Я пам’ятаю, як одного дня, коли моїй старшій дочці було трохи більше двох років, я годував її груди в громадському місці. До мене підійшла незнайома жінка і з докором сказала: “Вам не соромно показати це публіці?” Я був шокований і збентежений. У той момент я почував себе засудженим і винним.
З тих пір я намагався уникати грудного вигодовування в громадських місцях. Я боявся осуду та критики. Я боявся, що люди подумають, що я “неправильна мати”.
Але з часом я зрозумів, що не повинен соромитися того, що роблю. Я годую грудьми донькою, бо це добре для неї. Це добре для мене. Це наш особистий вибір. І я нікому не повинен пояснювати свої рішення.
Як змінити ситуацію?
Зміна ситуації, коли суспільство засуджує природні процеси, пов’язані з материнством, непросто, але можливо. Ось кілька кроків, які ми можемо зробити:
- Освіта: Поширюйте інформацію про переваги грудного вигодовування, включаючи його переваги для здоров’я та емоційного добра дитини.
- Підтримка: Створіть підтримуючі громади для матерів, де вони можуть поділитися своїм досвідом та отримувати поради.
- Нормалізація: Заохочувати відкриту дискусію про годування груддю та інші аспекти материнства.
- Ощадливість: Уникайте осуду та критики матерів, які приймають рішення щодо грудного вигодовування.
- Захист прав: Підтримуючи законодавство, що захищає право матерів, які годують груддю в громадських місцях.
Висновок
Історія Румера Вілліса – це не просто історія про знаменитість, яка продовжує годувати грудьми свою дочку. Це історія про наше суспільство, яка досі не готова прийняти природні процеси, пов’язані з материнством.
Ми повинні це змінити. Ми повинні створити суспільство, де матері можуть приймати рішення щодо годування груддю, не боячись засудження та критики.
Ми повинні пам’ятати, що кожна родина унікальна. І не є лише правильним способом бути матір’ю.
І, найголовніше, ми повинні поважати вибір кожної жінки.
Грудне вигодовування – це не вибір, а право. Право на здоров’я, близьке, на щастя.
Не бійтеся бути собою. Не бійтеся приймати рішення, які ви вважаєте правильними для себе та своєї родини. І пам’ятайте, ви не самотні.
Особистий досвід – найкращий вчитель. Не дозволяйте чужій думці впливати на ваші рішення. Підтримуйте один одного та створюйте підтримуючі спільноти. Будьте відкритими та чесними в обговоренні материнства. Не бійтеся бути собою. Пам’ятайте, ви не самотні. Ти чудова мама!
